«Я просто в один день сказав собі: треба щось змінювати»
Я вже п’ятий рік співпрацюю з HYS Enterprise. На момент, коли приєднався до команди, мені було 38 років. До того часу я ніколи не працював в ІТ – взагалі, навіть близько.
Найдовше я працював барменом на лайнерах – близько 10 років. Ще кілька років їздив працювати в Штати. І, до речі, університет я так і не закінчив. Провчився три роки й покинув. Навчався в гідрометі – зараз це вже екологічний університет. Вчився непогано, але в якийсь момент зрозумів, що не бачу там перспектив. Вирішив, що немає сенсу сидіти ще два роки просто заради диплома.
«Я відвідав понад 70 країн, працюючи на лайнерах»
Я працював саме на круїзних лайнерах. Це не означає, що ти дев’ять місяців стоїш посеред океану й не бачиш суші. Наприклад, сьогодні зранку ми пришвартовуємось на Мальті – люди виходять гуляти. Увечері лайнер вирушає далі, а наступного ранку ти вже в Сицилії. Тобто ти постійно бачиш нові країни й міста. Я десь рахував – понад 70 країн відвідав за весь час.
Круїзні лайнери заходять у найкращі місця: Майамі, Нью-Йорк, міста Європи, Кариби, Канари, Бразилія. Це дуже цікава робота. Ти постійно працюєш із людьми, бачиш світ. Але водночас немає вихідних, і психологічно це дуже виснажує.
А ще в мене четверо дітей. І коли ти постійно десь далеко від дому – а контракти на лайнерах були по дев’ять місяців – то потім повертаєшся і розумієш, що став чужою людиною у власному домі. Я називав це «ефектом річки»: ти виходиш із річки, повертаєшся, а «вода» вже інша. Доводилось жити двома життями: ні там тебе немає повністю, ні тут. І в якийсь момент я сказав собі: треба щось змінювати. Просто купив квиток за власний рахунок і полетів додому.
«Я вирішив: або вчитися нормально, або не витрачати час»
Щоб навчатися, треба було мати фінансову подушку. Тому я ще два роки літав у Штати на фізичну роботу – на Аляску, на судно-завод із переробки риби. Робота була дуже важка: по 16-17 годин на день. Але це дозволило накопичити гроші й повністю зосередитися на навчанні.
Потім я пішов в Академію ШАГ. І, чесно кажучи, якщо хтось зараз шукає, де навчатися, я б не радив короткі курси з обіцянками «за пів року зробимо з вас айтішника». У мене був досвід таких курсів до ШАГу, тому було з чим порівнювати. Проблема багатьох курсів у тому, що там викладають хороші розробники, але не викладачі. Вони можуть бути сильними спеціалістами, але не вміють навчати. По суті, ти вчишся сам. Або йдіть у повноцінне навчання, або готуйтеся дуже багато працювати самостійно. У ШАГу я навчався рік стаціонарно. Я не працював – повністю присвятив себе навчанню. І для людей 35-40+ це, на мою думку, дуже важливо. Коли тобі 20, ти ще можеш поєднувати роботу, навчання. Але коли в тебе сім’я, діти, відповідальність – це зовсім інший рівень навантаження і відповідальності. Тому раджу: якщо вже вирішили змінювати професію, знайдіть можливість виділити повноцінний час на навчання.
«C++ дав мені розуміння, як усе працює зсередини»
У ШАГу ми починали з C++. І зараз я розумію, наскільки це було правильно. C++ дає фундаментальне розуміння того, як усе працює «під капотом». А потім уже легше переходити на інші мови програмування. Пізніше ми вивчали Angular, .NET, C#, TypeScript, мережеве програмування. Була навіть окрема дисципліна про будову комп’ютера. Тобто це було не навчання одній мові програмування, а саме інженерна база.
Я пішов саме в .NET-розробку і цим займаюсь досі. Десь 20% роботи – фронтенд, але основний стек у мене залишився тим самим.
«У мене була одна співбесіда»
Ще під час навчання я почав моніторити вакансії. І знайшов. У мене була одна співбесіда і одна робота. Більше співбесід в ІТ у мене не було. Я не можу розповідати, як «правильно проходити співбесіди». Просто готувався й був максимально чесним. Тоді ще був сильний стереотип, що айтішники мають бути молодими – до 28-30 років. Деякі компанії реально намагалися брати тільки молодих спеціалістів.
Що мені дуже сподобалося в HYS Enterprise – мій вік дізналися вже на етапі підписання контракту. Співбесіди проходили дуже комфортно, без упередженого ставлення. І це важливо. Бо люди мого віку часто навіть не пробують через страх: «А як я буду працювати серед молоді?», «А чи візьмуть мене взагалі?».
«Софт-скіли – це 70% успіху»
Я переконаний: для людей із життєвим досвідом це великий плюс. Так, молоді спеціалісти часто швидше вчаться технічним речам. Але софт-скіли – відповідальність, комунікація, вміння працювати в команді – у людей 35+ зазвичай значно сильніші. А це дуже важливо в роботі. І у нас у команді це, мабуть, найважливіше. Будь-яку технічну проблему можна вирішити. Можна попросити допомогу. Але якщо з людиною важко працювати – це набагато гірше. Тому я б сказав, що софт-скіли – це 70% успіху при працевлаштуванні.
«Якщо програмування нецікаве – не стане цікавішим»
Найперше, що я б порадив людям, які хочуть перейти в ІТ: чесно відповісти собі, чи вам це цікаво. Бо якщо тобі не подобається програмування, то не варто туди йти. Не стане цікавіше з часом. Ти цілий день дивишся в код, у незрозумілі символи, шукаєш причини проблем, думаєш, як це виправити. Якщо в цьому немає внутрішнього інтересу, то буде дуже важко. Друге – знайти можливість нормально вчитися, а не «після роботи три години онлайн-курсів». Це складно, особливо у дорослому віці. І третє – пробувати.
Ще один страх, який часто зупиняє людей від зміни професії – англійська.
«Пригадую, що знав тільки “London is the capital of Great Britain”»
Так, англійська потрібна. Але це не той бар’єр, через який треба боятися навіть пробувати. Мій перший контракт на лайнері – я знав тільки фразу «London is the capital of Great Britain». І все. А потім мене просто кинули у середовище, де ніхто не говорив моєю мовою. І я був змушений вчитися. Це найкращий спосіб вивчення мови – постійна практика.
Тому моя порада проста: переводьте телефони, ноутбуки, контент, фільми – все на англійську. Дивіться технічні відео англійською, навіть якщо спочатку мало що розумієте. Без практики мова не рухається. Зрештою, це стосується не лише англійської. Навіть якщо не вийде одразу знайти роботу, знання залишаться з тобою назавжди. Навчання ніколи не буває марним.